Психологічні особливості дітей 2-3 років.
На третьому році життя діти стають самостійнішими. Продовжує розвиватися предметна діяльність,
ситуативно-ділове спілкування дитини і дорослого; удосконалюються сприйняття, мова, початкові форми довільного поведінки, ігри, наочно-дійове мислення.
Розвиток предметної діяльності пов'язаний із засвоєнням культурних способів дії з різними предметами. Розвиваються дії співвідносяться і гарматні.
Діти починають орієнтуватися у своїх діях на культурну модель, відтворну дорослим.
Мовлення.
Слово відділяється від ситуації і набуває самостійного значення. Діти продовжують освоювати назви оточуючих предметів, вчаться виконувати прості словесні прохання дорослих в межах видимої наочної ситуації.
Кількість слів, що розуміються значно зростає. Удосконалюється регуляція поведінки в результаті звернення дорослих до дитини, який починає розуміти не тільки інструкцію, але й розповідь дорослих.
Інтенсивно розвивається активна мова дітей. До 3 років вони засвоюють основні граматичні структури, намагаються будувати прості речення, в розмові з дорослим використовують практично всі частини мови.
Мислення.
Основною формою мислення стає наочно-дієва. Її особливість полягає в тому, що проблемні ситуації, що виникають у житті дитини вирішуються шляхом реальної дії з предметами.
Поява власне образотворчої діяльності обумовлено тим, що дитина вже здатна сформулювати намір зобразити який-небудь предмет. Типовим є зображення людини у вигляді «головоногих» - кола і відходять від неї ліній.
До третього року життя вдосконалюються зорові і слухові орієнтування, що дозволяє дітям безпомилково виконувати ряд завдань: здійснювати вибір з 2-3 предметів за формою, величиною і кольором; розрізняти мелодії; співати.
ДИТИНА ПОЧИНАЄ УСВІДОМЛЮВАТИ ВЛАСНЕ „Я”
Батькам корисно знати, що:
Сама по собі криза трьох років є своєрідним нормальним природним явищем, а те наскільки швидко вона закінчиться залежить лише від дій та поведінки батьків.
Що ж робити батькам? Велика кількість дітей швидко збуджуються у цей складний період, можуть показувати батькам жахливу картину з бурним та голосним плачем, падінням на пол, заіканням, кидатися та навіть замахуватися на дорослих. Таких випадків може бути тільки більше або меньши, але без них на жаль, ми не обійдемося.
Дорослим потрібно зрозуміти (та набратися терпіння), що конфлікти по різним питанням на даному віковому періоді обов’язково будуть.
Якщо у цих противостояннях та конфліктах з дорослими переможець дитина, вона починає переоцінювати свої зусилля, себе та свої можливості(вона розуміє що такою неадекватною поведінкою вона домагається усього на світі, крім того дитина автоматично відсуває батьків з з процесу виховання).
Але важливо для батьків також, з іншого боку, не перестаратися з сильною волею та наполегливістю по відношенню до дитини, та не подавляти волю дитини, бо можна отримати дитину невротика(на вигляд спокійна, акуратна, серйозна дитина з часом у дорослому житті буде мати проблеми, бо будуть на пряму зависити від чиїх вказівок та настанов).
Критичний період трьох років свідчить про фізичне відокремлення дитини від навколишнього світу. Відбувається розмежування «Я» і «не — Я», з'являється «Я сам!». Водночас відбуваються зміни у ставленні дитини до дорослого: в процесі предметної діяльності дитина побачила дорослого, що діє з предметами, і побачила себе — з'являється потреба бути таким як дорослий.
Для задоволення цих потреб (бути як дорослий, бути самостійною) дитина не має ані психічних, ані фізичних можливостей. Ці потреби не можуть задовольнятися і в спільній з дорослим діяльності. Виникає протиріччя між потребами дитини і системою стосунків між нею та дорослим. Ця суперечність розв'язується в зміні соціальної ситуації розвитку й переході до ігрової діяльності, що задовольняє цю потребу.
Проте кризовий період зовсім не означає конфлікти у взаємодії. Конфліктні прояви в поведінці дитини можуть виникати, коли дорослі:
- не помічають у дитини тенденції самостійно задовольняти бажання, прагнення бути незалежною;
- зберігають попередній типстосунків;
- обмежують активність, свободудитини;
- не вміють адекватно змінюватися самі і змінювати свої вимоги.
Дитина раннього віку має особливі потреби:
- пізнавати світ через практичні дії з предметами;
- контактувати, спілкуватися з близькими дорослими та однолітками, отримувати їхню увагу;
- проявляти фізичну активність.
Намагаючись забезпечити адекватний вікові дитини гармонійний розвиток, дорослі мають орієнтуватися саме на забезпечення провідних потреб дитини раннього віку.
Психологічні особливості дітей 3-4 років.
Четвертий рік життя характеризується двома якісно новими
рисами. Одна пов'язана з формуванням особистості дитини, інша з формуванням його діяльності. Дорослий стає для дитини не тільки членом сім'ї, а й носієм певної суспільної функції. Бажання дитини виконувати таку ж функцію призводить до протиріччя з його реальними можливостями. Це протиріччя вирішується через розвиток гри, яка стає провідним видом діяльності в дошкільному віці.
Мовлення.
Мова стає більш складною і розгорнутої. Змінюється словниковий склад мови: зростає в порівнянні з іменами іменниками частка дієслів, прикметників та інших частин мови. Довжина пропозицій збільшується, з'являються складні речення. За допомогою цих розмов дитина утримує в пам'яті поставлені перед собою цілі, будує нові плани, обмірковує шляхи їх досягнення, виконує на словах дії, які опускає в реальності.
Мислення.
У молодшому дошкільному віці розвивається перцептивна діяльність. До кінця молодшого дошкільного віку діти можуть сприймати до п'яти і більше форм предметів і до семи і більше квітів, здатні диференціювати предмети за величиною, орієнтуватися в просторі групи дитячого садка, а при певній організації освітнього процесу - і в приміщенні всього дошкільного закладу.
Розвиваються пам'ять і увагу. На прохання дорослого діти можуть запам'ятати 3-4
слова і 5-6 назв предметів. До кінця молодшого дошкільного віку вони здатні запам'ятати значні уривки з улюблених творів.
Продовжує розвиватися наочно-дійове мислення. При цьому перетворення ситуацій в ряді випадків здійснюються на основі цілеспрямованих проб з урахуванням бажаного результату. Дошкільнята здатні встановити деякі приховані зв'язки і відносини між предметами.
Свідоме управління поведінкою тільки починає складатися; багато в чому поведінка дитини ще ситуативно. Разом з тим можна спостерігати і випадки обмеження власних спонукань самою дитиною, супроводжувані словесними вказівками. Починає розвиватися самооцінка, при цьому діти в значній мірі орієнтуються на оцінку батьків та інших дорослих. Продовжує розвиватися також їх статева ідентифікація, що проявляється в характері обираних іграшок і сюжетів
Творчість.
Зображувальна діяльність дитини залежить від його уявлень про предмет. У цьому віці вони тільки починають формуватися. Графічні образи бідні. У одних дітей в зображеннях відсутні деталі, в інших малюнки можуть бути більш деталізовані. Діти вже можуть використовувати колір.
Велике значення для розвитку дрібної моторики має ліплення. Молодші дошкільнята здатні під керівництвом дорослого виліпити прості предмети.
Відомо, що аплікація робить позитивний вплив на розвиток сприйняття. У цьому віці дітям доступні найпростіші види аплікації.
Конструктивна діяльність в молодшому дошкільному віці обмежена зведенням нескладних будівель за зразком і за задумом.
У молодшому дошкільному віці починає розвиватися уява, яка особливо наочно проявляється в грі, коли одні об'єкти виступають в якості заступників інших.
Психологічні особливості дітей 4-5 років.
Мислення.
До кінця середнього дошкільного віку сприйняття дітей стає більш розвиненим. Вони виявляються здатними назвати форму, на яку схожий той чи інший предмет. Вони можуть виокремлювати в складних об'єктах прості форми і з простих форм відтворювати складні об'єкти. Діти здатні упорядкувати групи предметів по сенсорному ознакою - величиною, кольором; виділити такі параметри, як висота, довжина і ширина. Удосконалюється орієнтація в просторі. Зростає обсяг пам'яті. Діти запам'ятовують до 7-8 назв предметів. Починає складатися довільне запам'ятовування: діти здатні прийняти завдання на запам'ятовування, пам'ятають доручення дорослих, можуть вивчити невеликий вірш і т.д.
Починає розвиватися образне мислення. Діти виявляються здатними використовувати прості схематизовані зображення для вирішення нескладних завдань. Дошкільнята можуть будувати за схемою, вирішувати лабіринтові завдання. Розвивається передбачення. На основі просторового розташування об'єктів діти можуть сказати, що станеться в результаті їх взаємодії. Однак при цьому їм важко стати на позицію іншого спостерігача і у внутрішньому плані зробити уявне перетворення образу. Для дітей цього віку особливо характерні відомі феномени Ж. Піаже: збереження кількості, об'єму і величини. Наприклад, якщо дитині пред'явити три чорні гуртка з паперу і сім білих гуртків з паперу і запитати: «Яких гуртків більше - чорних або білих?», Більшість відповідять, що білих більше. Але якщо запитати: «Яких більше - білих або паперових?», Відповідь буде таким же - більше білих.
Продовжує розвиватися уява. Формуються такі її особливості, як оригінальність і довільність. Діти можуть самостійно придумати невелику казку на задану тему.
Збільшується стійкість уваги. Дитині виявляється доступною зосереджена діяльність протягом 15-20 хвилин. нескладно утримувати в пам'яті при виконанні будь-яких дій.
Мовлення.
У середньому дошкільному віці покращується вимова звуків і дикція. Мова стає предметом
активності дітей. Вони вдало імітують голоси тварин, інтонаційно виділяють мова тих чи інших персонажів. Інтерес викликають ритмічна структура мови, рими.
Розвивається граматична сторона мови. Дошкільнята займаються словотворенням на основі граматичних правил. Мова дітей при взаємодії один з одним носить ситуативний характер, а при спілкуванні з дорослим стає внеситуативно.
Змінюється зміст спілкування дитини і дорослого. Воно виходить за межі конкретної ситуації, в якій виявляється дитина. Провідним стає пізнавальний мотив. Інформація, яку дитина отримує в процесі спілкування, може бути складною і важкою для розуміння, але вона викликає інтерес.
У дітей формується потреба в повазі з боку дорослого, для них виявляється надзвичайно важливою його похвала. Це призводить до їх підвищеної уразливості на зауваження. Підвищена уразливість являє собою вікової феномен.
Творчість.
Значний розвиток отримує образотворча діяльність. Малюнок стає предметним і деталізованим. Графічне зображення людини характеризується наявністю тулуба, очей, рота, носа, волосся, іноді одягу і її деталей. Удосконалюється технічна сторона образотворчої діяльності. Діти можуть малювати основні геометричні фігури, вирізати ножицями, наклеювати зображення на папір і т. д.
Психологічні особливості дітей 5-6 років.
Мовлення.
Продовжує удосконалюватися мова, в тому числі її звукова сторона. Діти можуть правильно
відтворювати шиплячі, свистячі і сонорні звуки. Розвиваються фонематичний слух, інтонаційна виразність мови при читанні віршів у сюжетно-рольової гри і в повсякденному житті. Удосконалюється граматичний лад мови. Діти використовують практично всі частини мови, активно займаються словотворенням. Багатшим стає лексика: активно використовуються синоніми та антоніми. Розвивається зв'язкова мова. Діти можуть переказувати, розповідати по картинці, передаючи не тільки головне, але й деталі.
Мислення.
У старшому дошкільному віці продовжує розвиватися образне мислення. Діти здатні не тільки вирішити завдання в наочному плані, але і зробити перетворення об'єкта, вказати, в якій послідовності об'єкти вступлять у взаємодію, і т.д. Проте подібні рішення виявляться правильними тільки в тому випадку, якщо діти будуть застосовувати адекватні розумові кошти. Серед них можна виділити схематизовані уявлення, які виникають в процесі наочного моделювання; комплексні уявлення, що відображають уявлення дітей про систему ознак, якими можуть володіти об'єкти, а також уявлення, що відображають стадії перетворення різних об'єктів і явищ (подання про циклічність змін): уявлення про зміну пір року, дня і ночі, про збільшення та зменшення об'єктів в результаті різних впливів, уявлення про розвиток і т.д. Крім того, продовжують вдосконалюватися узагальнення, що є основою словесно-логічного мислення. У дошкільному віці у дітей ще відсутні уявлення про класи об'єктів. Об'єкти групуються за ознаками, які можуть змінюватися, однак починають формуватися операції логічного додавання і множення класів. Так, наприклад, старші дошкільнята при групуванні об'єктів можуть враховувати дві ознаки: колір і форму (матеріал) і т.д.
Як показали дослідження вітчизняних психологів, діти старшого дошкільного віку здатні міркувати і давати адекватні причинні пояснення, якщо аналізовані відношення не виходять за межі їх наочного досвіду.
Розвиток уяви в цьому віці дозволяє дітям складати досить оригінальні і послідовно розгортаються історії. Уява буде активно розвиватися лише за умови проведення спеціальної роботи по його активізації.
Продовжують розвиватися стійкість, розподіл, переключення уваги. Спостерігається перехід від мимовільного до довільної уваги.
Творчість.
Розвивається
образотворча діяльність дітей. Це вік найбільш активного малювання. Протягом року діти здатні створити до двох тисяч малюнків. Малюнки можуть бути самими різними за змістом: це і життєві враження дітей, і уявні ситуації, і ілюстрації до фільмів і книг. Зазвичай малюнки представляють собою схематичні зображення різних об'єктів, але можуть відрізнятися оригінальністю композиційного рішення, передавати статичні і динамічні відносини. Малюнки набувають сюжетний характер; досить часто зустрічаються багаторазово повторюються сюжети з невеликими або, навпаки, суттєвими змінами. Зображення людини стає більш деталізованим і пропорційним. За малюнком можна судити про статеву приналежність і емоційному стані зображеної людини.
Конструювання характеризується умінням аналізувати умови, в яких протікає ця діяльність. Діти використовують і називають різні деталі дерев'яного конструктора. Можуть замінити деталі споруди в залежності від наявного матеріалу. Опановують узагальненим способом обстеження зразка. Здатні виділяти основні частини передбачуваної споруди. Конструктивна діяльність може здійснюватися на основі схеми, за задумом і за умовами. З'являється конструювання в ході спільної діяльності.
Діти можуть конструювати з паперу, складаючи її в кілька разів (два, чотири, шість згинань); з природного матеріалу. Вони освоюють два способи конструювання: 1) від природного матеріалу до художнього образу (в цьому випадку дитина «добудовує» природний матеріал до цілісного образу, доповнюючи його різними деталями), 2) від художнього образу до природного матеріалу (в цьому випадку дитина підбирає необхідний матеріал, для того щоб втілити образ.
Психологічні особливості дітей 6-7 років.
Мовлення.
У дошкільнят продовжує розвиватися мова: її звукова сторона, граматичний лад, лексика.
Розвивається зв'язкова мова. У висловлюваннях дітей відображаються як розширюється словник, так і характер узагальнень, що формуються в цьому віці. Діти починають активно вживати узагальнюючі іменники, синоніми, антоніми, прикметники і т.д.
В результаті правильно організованої освітньої роботи у дітей розвивається діалогічна і деякі види монологічного мовлення.
Мислення.
Діти швидко і правильно підбирають необхідний матеріал для будівництва будиночків. Вони досить точно уявляють собі послідовність, в якій буде здійснюватися будівництво, і матеріал, який знадобиться для її виконання; здатні виконувати різні за ступенем складності споруди як за власним задумом, так і за умовами.
У цьому віці діти вже можуть освоїти
складні форми складання з аркуша паперу і придумувати власні, але цьому їх потрібно спеціально навчати. Даний вид діяльності не просто доступний дітям - він важливий для поглиблення їх просторових уявлень.
Ускладнюється конструювання з природного матеріалу. Дошкільнятам вже доступні цілісні композиції за попередньою задумом, які можуть передавати складні відносини, включати фігури людей і тварин у різних умовах.
У дітей продовжує розвиватися сприйняття, проте вони не завжди можуть одночасно враховувати декілька різних ознак.
Розвивається образне мислення, проте відтворення метричних відносин утруднено. Це легко перевірити, запропонувавши дітям відтворити на аркуші паперу зразок, на якому намальовані дев'ять точок, розташованих не на одній прямій. Як правило, діти не відтворюють метричні відносини між точками: при накладенні малюнків один на одного точки дитячого малюнка не збігаються з точками зразка.
Продовжують розвиватися навички узагальнення і міркування, але вони значною мірою ще обмежуються наочними ознаками ситуації.
Продовжує розвиватися уява, однак часто доводиться констатувати зниження розвитку уяви в цьому віці в порівнянні зі старшою групою. Це можна пояснити різними впливами, в тому числі і засобів масової інформації, що приводять до стереотипності дитячих образів.
Продовжує розвиватися увагу дошкільнят, воно стає довільним. У деяких видах діяльності час довільного зосередження досягає 30 хвилин.
Творчість. Образи з навколишнього середовища та літературних творів, що
передаються дітьми в образотворчій діяльності, стають складніше. Малюнки набувають більш деталізований характер, збагачується їх колірна гамма. Більш явними стають відмінності між малюнками хлопчиків і дівчаток. Хлопчики охоче зображують техніку, космос, військові дії і т.п. Дівчатка зазвичай малюють жіночі образи: принцес, балерин, моделей і т.д. Часто зустрічаються і побутові сюжети: мама і донька, кімната і т.д. При правильному педагогічному підході у дітей формуються художньо-творчі здібності в образотворчої діяльності.
Зображення людини стає ще більш деталізованим і пропорційним. З'являються пальці на руках, очі, рот, ніс, брови, підборіддя. Одяг може бути прикрашена різними деталями.
ШАНОВНІ БАТЬКИ! ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО КОЖЕН ВІКОВИЙ ПЕРІОД МАЄ СВОЇ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ. ВРАХОВУЮЧИ ЇХ У ВИХОВАННІ МИ ЗМОЖЕМО ДОПОМОГТИ ДИТИНІ БУТИ РОЗУМНОЮ ТА ЩАСЛИВОЮ.
